Український рейтинг TOP.TOPUA.NET


skaitliukas e-center.lt
EASY.LV Interneta resursu reitings
Besucherzahler russian girls
счетчик посещений
web clocks chat mujeres
Contatore
contadores de visitas russian women
contatori per blog
Besucherzahler russian marriage agency
contatori per blog
Besucherzahler ukraine order brides
website counter
besucherzahler contador de visitas
Contatore per sito
Рейтинг SIMPLETOP.NET
Russian North Carolina
(b)Cup.lt






































Теги страницы


Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат, Екологічна і біогеографічна,характеристика Карпат, отдых, Rest

 

Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат

Кожна велика гірська система внаслідок свого географічного положення і геолого-геоморфологічної будови відрізняється екологічною, а отже, і біогеографічною індивідуальністю, яку необхідно брати до уваги при використанні її природних ресурсів, а також науковому обгрунтуванні всього комплексу природоохоронних заходів, спрямованих на стабілізацію екологічного балансу.

У гірських регіонах біогеохімічні процеси проходять більш інтенсивно, ніж у рівнинних, а гірські екосистеми відзначаються більшою біогеографічною різноманітністю, але в той же час і більшою вразливістю при порушенні складних екологічних взаємозв'язків між окремими компонентами природних екосистем. Від'ємні ж наслідки такого порушення проявляються далеко за межами тої чи іншої гірської споруди, оскільки її екологічний вплив поширюється і на суміжні ландшафти. Тому охорону навколишнього середовища в гірських регіонах слід розглядати не лише в регіональному масштабі, але і в ширшому географічному плані. Це положення стосується і Карпат, які, після Альп, є найбільш масивною і в екологічному та біогеографічному відношеннях найбільш цікавою гірською спорудою в Середній Європі. Починаючись на північному заході недалеко від Братіслави і закінчуючись на південному сході біля Залізних Воріт, Карпати величезною дугою (довжиною близько 1500 км) оточують з трьох боків простору Середньодунайську низовину. Широта цієї дуги у північно-західній частині 240 км, у південно-східній - 340 км; лише в північно-східній частині, де розташовані Українські Карпати, вона звужується до 100-120 км. При такому географічному положенні і потужності Карпатської гірської системи її екологічний вплив проявляється як в Дунайському басейні, так і на суміжних територіях Польщі і України, зокрема, на Опіллі, Розточчі, Західному Поділлі.

Географічна назва - Карпати - дуже давня. У літературі, мабуть, вперше вона була згадана римським письменником Клавдієм Птоломеєм в II в. нашої ери. Історичні матеріали свідчать, що сприятливі кліматичні умови, родючі грунти і багаті відновні і невідновні природні ресурси Карпатської гірської системи та прилеглих до неї середньодунайської, притисянської і придністровської низовин з давніх часів сприяли економічному процвітанню народів, що заселяли цю територію. Оцінюючи ретроспективно екологічні аспекти їхніх взаємовідносин з природою, можна стверджувати, що запорукою такого процвітання було належне розуміння економічного значення для людини природних ресурсів. Цей постулат набуває особливої ваги в наш час, коли різні форми і масштаби антропогенного впливу на природне середовище значно розширились і тому ускладнились взаємовідносини суспільства і природи.

Потужна Карпатська гірська система у кліматичному і структурно-орографічному відношенні неоднорідна, що позначається і на її екологічній гетерогенності. Залежно від географічного положення та біогеографічних особливостей окремих частин Карпати поділяють на Західні, Східні та Південні.

Кожна велика гірська система внаслідок свого географічного положення і геолого-геоморфологічної будови відрізняється екологічною, а отже, і біогеографічною індивідуальністю, яку необхідно брати до уваги при використанні її природних ресурсів, а також науковому обгрунтуванні всього комплексу природоохоронних заходів, спрямованих на стабілізацію екологічного балансу.

У гірських регіонах біогеохімічні процеси проходять більш інтенсивно, ніж у рівнинних, а гірські екосистеми відзначаються більшою біогеографічною різноманітністю, але в той же час і більшою вразливістю при порушенні складних екологічних взаємозв'язків між окремими компонентами природних екосистем. Від'ємні ж наслідки такого порушення проявляються далеко за межами тої чи іншої гірської споруди, оскільки її екологічний вплив поширюється і на суміжні ландшафти. Тому охорону навколишнього середовища в гірських регіонах слід розглядати не лише в регіональному масштабі, але і в ширшому географічному плані. Це положення стосується і Карпат, які, після Альп, є найбільш масивною і в екологічному та біогеографічному відношеннях найбільш цікавою гірською спорудою в Середній Європі. Починаючись на північному заході недалеко від Братіслави і закінчуючись на південному сході біля Залізних Воріт, Карпати величезною дугою (довжиною близько 1500 км) оточують з трьох боків простору Середньодунайську низовину. Широта цієї дуги у північно-західній частині 240 км, у південно-східній - 340 км; лише в північно-східній частині, де розташовані Українські Карпати, вона звужується до 100-120 км. При такому географічному положенні і потужності Карпатської гірської системи її екологічний вплив проявляється як в Дунайському басейні, так і на суміжних територіях Польщі і України, зокрема, на Опіллі, Розточчі, Західному Поділлі.

Географічна назва - Карпати - дуже давня. У літературі, мабуть, вперше вона була згадана римським письменником Клавдієм Птоломеєм в II в. нашої ери. Історичні матеріали свідчать, що сприятливі кліматичні умови, родючі грунти і багаті відновні і невідновні природні ресурси Карпатської гірської системи та прилеглих до неї середньодунайської, притисянської і придністровської низовин з давніх часів сприяли економічному процвітанню народів, що заселяли цю територію. Оцінюючи ретроспективно екологічні аспекти їхніх взаємовідносин з природою, можна стверджувати, що запорукою такого процвітання було належне розуміння економічного значення для людини природних ресурсів. Цей постулат набуває особливої ваги в наш час, коли різні форми і масштаби антропогенного впливу на природне середовище значно розширились і тому ускладнились взаємовідносини суспільства і природи.

Потужна Карпатська гірська система у кліматичному і структурно-орографічному відношенні неоднорідна, що позначається і на її екологічній гетерогенності. Залежно від географічного положення та біогеографічних особливостей окремих частин Карпати поділяють на Західні, Східні та Південні.

Джерело: Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. - 248 с. (подані матеріали можливо використовувати лише для ознайомлення. Шукайте книжку у книжковиз магазинах)

Передмова
1. Екологічна і біогеографічна характеристика Карпат
Західні Карпати
Східні Карпати
Південні Карпати
2. Історія та організаційна структура охорони природи в Карпатах
2.1. Історичний огляд природоохоронних заходів
2.2. Організаційна структура охорони природи в країнах, на території яких розташовані Карпати
3. Наукове визначення різних типів заповідних екосистем
4. Екосистеми Карпат
4.1. Чехо-словацькі Карпати
Татранський національний парк (ТАНАП)
Пієнінський національний парк
Національний парк Низькі Татри
Національний парк Мала Фатра
Охоронна ландшафтна область "Бескиди"
Охоронна ландшафтна область Малі Карпати
Охоронна ландшафтна область Білі Карпати
Охоронна ландшафтна область Велика Фатра
Охоронна ландшафтна область Гірська Орава
Охоронна ландшафтна область Штіавницьке Горбогір'я
Охоронна ландшафтна область Муранська Планина
Охоронна ландшафтна область Поляна
Охоронна ландшафтна область Словацький рай
Охоронна ландшафтна область Вигорлат
Охоронна ландшафтна область Східні Карпати
4.2. Польські Карпати
Баб'є-Гурський біосферний заповідник
Татранський національний парк
Горчанський національний парк
Пієнінський національний парк
Бещадський національний парк
Інші охоронні території
4.3. Угорські Карпати
Бюккський національний парк
Агтелекський біосферний заповідник
Рослинність
Голлокейський ландшафтоохоронний район
Лазберцький ландшафтоохоронний район
Берженьський ландшафтоохоронний район
Земпленський ландшафтоохоронний район
Природні резервати державного значення
Токайсько-Бодрогзугський ландшафтоохоронний район
4.4. Українські Карпати
Угольсько-Широколужанський заповідний масив
Хустський заповідний масив "ДОЛИНА НАРЦИСІВ"
Карпатський національний парк
Національний парк "Синевир"
Інші важливіші природоохоронні території
Національний парк "Українські Бескиди"
4.5. Румунські Карпати
Біосферний заповідник Ретезат
Бучеджські гори і природні резервати на їх території
5. Міжнародний біосферний заповідник у Бескидах (проект) та його значення для природоохоронного співробітництва
6. Поліфункцюнальне значення заповідних екосистем та оптимізація їхнього охоронного режиму
Післямова

Для отдыха в Моршине:

   

 

ПРЕДИСЛОВИЕ
ГЛАВА 1. Введение в экотуризм
1.1. Предпосылки зарождения и история развития экотуризма. Концепция устойчивого развития современного туризма
1.2. Возможности управления воздействием туризма на природные туристские ресурсы и выгоды от экотуризма
1.3. Определение экотуризма
1.4. Виды экотуризма
1.5. Динамика роста и емкость экотуристского рынка
1.6. Маркетинговый профиль экотуриста
1.7. Факторы и прогнозы развития экотуризма
ГЛАВА 2. Туроперейтинг в экотуризме
2.1. Понятие и составляющие туроперейтинга
2.2. Проектирование экотуров
2.3. Работа гида с гостями
2.4. Менеджмент качества туристского обслуживания
2.5. Изучение рекреационных потребноаей экотуристов
2.6. Информационный контакт с гостями
ГЛАВА 3. Менеджмент обслуживания экотуристов
3.1. Организация размещения экотуристов
3.2. Организация питания туристов в экологических и приключенческих турах
3.3. Выполнение программы обслуживания
ГЛАВА 4. Безопасность в экотуризме (на примере горных путешествий)
4.1. Определение безопасности в туризме
4.2. Виды опасностей в туризме
4.3. Профилактика опасностей в горных экологических и приключенческих турах. Информированность туристов, подготовка маршрута и акклиматизация
4.4. Структура и причины несчастных случаев в горном экологическом и приключенческом туризме в СНГ
4.5. Природные опасности в горном экологическом и приключенческом туризме и правила поведения
4.6. Организация поисковых и спасательных работ в экологическом и приключенческом туризме
4.7. Опасности для иностранных туристов в Российской Федерации
4.8. Памятка безопасности для международных туристов
1. Предисловие
2. Подготовка к путешествию
3. Безопасность в городе
4. Безопасность в отеле
5. Безопасность в общественном транспорте
6. Безопасность во время вождения автомобиля
7. Как сохранить деньги в безопасности
8. Защита от террористов
9. Защита от инфекционных и вирусных заболевании
ГЛАВА 5. Менеджмент человеческих ресурсов в экотуризме
5.1. Связь управления персоналом со стратегией и структурой туристической фирмы
5.2. Определение потребности в персонале, текучести кадров и производительности труда
5.3. Профессиональные (квалификационные) стандарты подготовки персонала в турбизнесе и гостеприимстве для экотуризма
5.4. Отбор персонала в туристской фирме
5.5. Заключение трудового договора
5.6. Профориентация и трудовая адаптация
5.7. Обучение персонала в туризме и гостеприимстве
5.8. Оценка персонала в туристских организациях
5.9. Высвобождение персонала, увольнение
ГЛАВА 6. Технологии минимизации загрязнения окружающей среды в экологическом и приключенческом туризме
6.1. Приготовление пищи
6.2. Стирка белья и мойка посуды
6.3. Обустройство приютов, отелей, бивуаков
6.4. Утилизация отходов
6.5. Транспортные туристские перевозки
ГЛАВА 7. Экологический и приключенческий туризм как средство социально-экономического развития горных регионов (на примере Западного Непала)
ГЛАВА 8. Развитие экотуризма в горных районах мира
8.1. Туристский регион Америка
8.2. Туристский регион Африка
8.3. Туристские регионы: Ближний Восток и Южная Азия
ГЛАВА 9. Развитие экотуризма в горных районах (на примере Западного Кавказа)
9.1. Выделение и классификация горных туристских районов Западного Кавказа
9.2. Ресурсы и условия развития экотуризма в горных туристских районах Краснодарского края
Краснодарский туристский мезорайон
Апшеронский туристский мезорайон
Сочинский туристский мезорайон
Псебайский потенциально-туристский мезорайон
9.3. Ресурсы и условия развития экотуризма в Майкопском туристском мезорайоне Республики Адыгея
9.4. Ресурсы и условия развития приключенческого и экологического туризма в горных туристских районах Карачаево-Черкесской Республики
Архызский туристский мезорайон
Домбайский туристский мезорайон
Узункольский туристский мезорайон
ЛИТЕРАТУРА

Литература по Карпатам

Зазгарская И.Б. Проблемы и перспективы развития туризма на территории украинских Карпат

Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат

Храбовченко В.В. Экологический туризм.

Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу

Лазаренко Э.А. По вулканическим Карпатам. Путеводитель

Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону)

Статьи по туризму в Карпатах

Моршин курорт. Отдых и лечение в Моршине